Збройні конфлікти служать фінансовій еліті, яка збагачується за рахунок торгівлі зброєю та природними ресурсами, та владі, яка будує свій політичний капітал через загрозу війною. Імперіалізм — хто б за ним не стояв — завжди суперечить інтересам людей праці, незалежно від їх національності.

Глобальна боротьба за владу і багатство для мільйонів працюючих людей означає смерть, знищення та ще більше бідності. Люди праці – це ті, хто воюють на фронті у війнах, які вони не спричинили. Саме їх будинки нищать бомби та ракети. Минулого тижня українську громадську думку шокувала інформація про політиків та олігархів, які залишають Україну на бортах приватних та чартерних літаків. Українські профспілки та громадські організації заявили про вимогу націоналізувати їх майно та скерувати його на підтримку мирного населення.

Понад мільйон громадян України живуть і працюють у Польщі. Їх стає все більше також у нашій профспілці. Працівниці та працівники з України працюють у надзвичайно важких умовах, часто нижче загальнопризнаних норм заробінної платні, з ненормованим робочим днем. Початок війни означає для них додаткову тривогу за рідних, які залишилися в країні та невизначене майбутнє. Відтепер вони повинні додатково розподіляти свій час між боротьбою за своє існування в Польщі та спостереженням за новинами про падіння ракет на їхні міста.

Ми висловлюємо повну солідарність з нашими коліжанками та колегами, а також зі всіма жертвами воєн та декларуємо нашу присутність на антивоєнних протестах.

Ні війні! Так міжнародній робітничій солідарності!